Я познайомилася із творчістю Еміля Золя після його
роману «Пастка». В той вечір для мене нічого не існувало, окрім цієї товстої
книги, яку я поглинула за кілька годин. Чи таке можливо? Деякі читають тижнями,
але романи Золя, хоч довгі й описові, але захоплюють вже з першої сторінки і не
відпускають аж до останньої. У мене було стільки вражень від його теорії
спадковості й нестерпних умов існування, від яких страждав бідний люд, що я не
могла переключити свої думки на щось інше, окрім роздумів над багатозначною
пасткою, у якій сидимо всі ми.
Згодом
дізналась, що подібних романів у нього аж 20, включно з «Пасткою». А всі вони
входять в історію однієї родини «Ругон-Маккари», яка жила в епоху Другої
імперії. За масштабністю задуму цикл дещо схожий на «Людську комедію»
Бальзака та «Божественну комедію» Данте. Беручись до здійснення свого плану,
письменник вже був прихильником теорії спадковості та фізіологічного роману,
тому на перших етапах значну увагу приділяв саме біологічним мотивам. Подальші
романи протягом 22 років їхнього написання поступово стають соціальними. У
своїх творах Золя звертався до проблем, які хвилювали його (деградація, моральність,
праця, гроші, буржуа, народ, політика та ін.) і пояснював це вже не
спадковістю, а суспільними умовами життя своїх героїв. З деякими речами можна
не погодитися, але істина в його творах є, за що особисто поважаю письменника.
Цикл романів Ругон-Маккари відкриває
Аделаїда Фук – єдина донька багатого городника, який помер у божевільні. Сама ж
Аделаїда теж була напівбожевільною, а нащадки від двох її чоловіків – селянина
Ругона і контрабандиста Маккара
–
проникають в усі верстви суспільства Франції
(від міністра до повії). Ругони мали здорову спадковість: це багаті, владні
люди, а Маккари були вражені алкоголізмом: ремісники, робочі, селяни вели
розпусне і злочинне життя. Кожен герой індивідуальний, але він неминуче
пов'язаний спадковістю з іншими героями. В «Експериментальному романі» Золя
говорить, що соціальний колообіг ідентичний колообігу фізіологічному: у
суспільстві, як і в людському тілі, існує солідарність, яка пов’язує між
собою окремих її членів, як окремі органи тіла,
– якщо один орган
загниває, бувають зачеплені й інші, і розвивається дуже складна хвороба.
Переходячи від одного тому до
іншого, читач знайомиться з усіма сім’ями, усіма гілками, які розростаються від
цього величезного і гнилого стовбура. А увесь цикл науково показує суспільство
часів Другої імперії. Можна заплутатися у цьому гіллястому дереві родини, наче
у багатосерійному бразильському серіалі, але письменник потурбувався про
читача, помістивши родовідне дерево сім’ї Ругон-Маккари.
Унікальністю роботи Золя стало те, що він поставив людину
в певні умови, вивчив її, спостерігав за нею, а висновків не робив. Він лише
показав, яким чином проходить явище, а не чому воно так розвивається.
Експериментатор тільки констатує явище, а висновки говорять самі за себе.
Висновками було те, що суспільство хворе, але про ці хвороби треба було
говорити відкрито і голосно, щоб його вилікувати. Цим і займався Еміль Золя.
Цикл «Ругон-Маккари»
відкривається романом «Кар’єра Ругонів» (1871), який знайомить з походженням
сім’ї Ругон-Маккари і встановленням режиму Другої імперії. Звідси ми дізнаємося
про Аделаїду Фук і її нащадків від Маккара і Ругона, які перейняли всі
біологічні та психічні особливості своїх батьків. У двадцяти романах серії
(«Кар’єра Ругонів», «Здобич», «Черево Парижа», «Завоювання Плассана», «Провина
абата Муре», «Його високість Ежен Ругон», «Пастка», «Сторінка кохання», «Нана»,
«Накип», «Дамське щастя», «Радість життя», «Жерміналь», «Творчість», «Земля»,
«Мрія», «Людина-звір», «Гроші», «Розгром», «Доктор Паскаль») діють 32
представники цієї сім’ї, а всього персонажів – близько двох тисяч. Отже, у цих
творах автор досліджував не тільки дію закону спадковості, а й показав життя
Другої імперії, до політичних порядків яких ставився негативно.
В
останньому романі
– «Доктор Паскаль» (1893)
–
розповідається про талановитого
лікаря епохи Третьої республіки. Він довгий
час збирав усі відомості, пов’язані з життям і діяльністю Ругон-Маккари. Спроба доктора Паскаля пояснити долі людей впливом спадковості зазнала невдачі. Він усе більше
усвідомлював те, що людину формує навколишнє середовище. У романах цим
середовищем були Імперія, яка виросла і потонула у крові, торгівля,
проституція, гроші, земельне питання тощо. Хоча часи змінилися (на зміну
Другої імперії прийшла омріяна республіка), але звичаї залишилися такими, якими
й були. Там все: прекрасне і огидне, низьке і високе, квіти, бруд, ридання,
сміх – все, чим жило, живе і буде жити людство.
У Паскалі письменник втілив ті
якості, які, на його думку, повинні бути характерними для людини,
– широта
поглядів, доброта, відданість науці. Він є виразником авторських ідей, що добро
і справедливість переможе над беззаконням. Паскаль став останньою незаконною
дитиною, можливо, завтрашнім месією жахливої сім’ї Ругон-Маккарів.
Хоча увесь цикл багатий на
суперечності і те, що через 22 роки автор прийшов зовсім до іншого висновку, ніж
до того, яке ставив на початку своєї творчості, все ж він не відступав від
однієї мети – від об’єктивного і наукового показу дійсності. Ніхто не може
зрівнятися з грандіозністю його задуму, документальністю і науковістю, яким
Еміль Золя присвятив усе своє життя.
Родовідне
дерево Ругон-Маккари
Аделаїда Фук. Народилась в Плассані в 1768 р., вийшла
заміж за Ругона-садівника. Народила від нього сина в 1787 р. Втрачає чоловіка в
1788 р. Бере коханця Маккара в 1789 р. Від нього народила сина в 1789 р. і
доньку в 1791 р. Сходить з розуму і потрапляє до Тюлетського божевільного дому
в 1851 р. Нервозна і ексцентрична.
Її діти: 1) П’єр Ругон. Народився в 1787 р. Одружився в 1810 р. на
Фелісіте Пюш. Має від неї 5 дітей. Рівновага успадкованих якостей. Середня
моральність і фізична схожість з батьками. 2)
Урсула Маккар. Народилась в 1791 р. Вийшла заміж в 1810 р. за фабриканта
Муре, від якого мала трьох дітей. Померла від чахотки в 1840 р. Успадковані
якості не в гармонійній згоді. Перевага моральних якостей і фізична схожість с
матір’ю. 3) Антуан Маккар. Народився
в 1789 р., вступив в солдати в 1809 р., повернувся після 1815 р., одружився в
1826. на Жозефіні Гаводан, від якої мав трьох дітей; помер в 1851 р. Перевага
моральних якостей і фізична схожість з батьком. Спадковий алкоголізм, який
перейшов від батька до сина.
Діти П’єра Ругона: 1) Ежен
Ругон. Народився в 1811 р. Одружився в 1857 р. на Вероніці Белен д’Оршер. Перевага моральних якостей,
честолюбство матері. Фізична схожість з батьком. Міністр. 2) Паскаль Ругон. Народився в 1813 р. Ніякої схожості – ні
морального, ні фізичного – з батьками. Поза сімейством. Доктор. 3) Сидонія Ругон. Народилась в 1818 р.
Фізична схожість з матір’ю. 4) Аристид
Ругон, на прізвисько Саккар. Народився в 1815 р. Одружився в 1836 р. на
Анжелі Сикардо, від якої мав двох дітей. Одружився вдруге в 1855 р. на Рене
Беро-Дюшатель, яка помирає бездітною в 1867 р. Перевага моральних якостей
батька і фізична схожість з матір’ю. Честолюбство матері, зіпсоване
користолюбством батька. 5) Марта Ругон.
Народилась в 1820 р. Вийшла заміж за двоюрідного брата Франсуа Муре в 1840 р. і
померла в 1864 р. Моральна і фізична схожість з бабцею Аделаїдою Фук.
Діти Урсули Маккар: 1) Франсуа Муре. Народився в 1817 р.
Одружився в 1840 р. на двоюрідній сестрі Марті Ругон, від якої у нього троє
дітей. Фізична схожість з матір’ю. Схожість подружжя. 2) Олена Муре. Народилась в 1824 р. Вийшла заміж в 1841 р. за
Гранжана, від якого мала доньку, і втратила його в 1850 р. Фізична схожість з
батьком. 3) Сильвер Муре. Народився в
1834 р. Помер в 1851 р.
Діти Антуана Маккара: 1) Ліза Маккар. Народилась в
1827 р. Вийшла заміж за Кеню в 1852 р., від якого мала доньку. Фізична схожість
з матір’ю. Ковбасниця. 2) Жервеза Маккар.
Народилась в 1828 р. Мала двох дітей від коханця Лантьє, з яким втекла до
Парижа. Покинута ним, вийшла заміж в 1852 р. за робочого Купо, від якого мала
доньку. Померла від бідності та алкоголізму в 1869 р. Зачата в п’янстві. Праля.
Діти Аристида Ругона: 1) Максим Ругон, на прізвисько
Саккар. Народився в 1840 р. Мав сина від служниці. Перевага моральних якостей
батька і фізична схожість з матір’ю. 2)
Клотильда Ругон. Народилась в 1847 р. Фізична схожість з матір’ю.
Діти Марти Ругон і Франсуа Муре: 1) Октав Муре. Народився в 1840
р. Фізична схожість з батьком. 2) Серж
Муре. Народився в 1841 р. Більш визначена моральна і фізична схожість з
матір’ю. Розумові здібності батька, які постраждали від патологічного впливу
матері. Спадковість нервової напруги, яке переходить в релігійне безумство.
Патер. 3) Дезіре Муре. Народилась в
1844 р. Фізична схожість з матір’ю. Спадкова нервова напруга, яка переходить в
ідіотизм.
Діти Жервези Маккар від Лантьє і Купо: 1) Клод
Лантьє. Народився в 1842 р. Перевага моральних якостей і фізична схожість з
матір’ю. Спадкова нервова напруга, яка переходить в геніальність. Живописець. 2) Етьєн Лантьє. Народився в 1846 р.
Фізична схожість з матір’ю, потім з батьком. Спадковий алкоголізм, яке
переходить в злочинну манію, вбивця. 3)
Анна Купо. Народилась в 1852 р. Перевага моральної схожості з батьком.
Фізична схожість з матір’ю. Спадковий алкоголізм, який переходить в манію.
Втілення розпусти.

Немає коментарів:
Дописати коментар