Маловідомою сторінкою біографії
Еміля Золя є його захоплення фотографією. Першу фотокамеру йому подарували в 1888
році. Однією камерою письменник не обмежився – щорічно скуповував останні
моделі фотокамер та фіксував на знімках все, що його оточувало: природу,
друзів, сім’ю, Париж, Італію… За 7 років автор зробив більше 7 тисяч знімків!
«Він оббігав усі закутки
Вічного міста, побував, окрім того, в Мілані, Неаполі і Венеції, зробив кілька
сотень фотографій і при цьому безперервно пояснював кожному зустрічному, що
його батько був італійцем, що в його жилах тече італійська кров», - читаємо в біографії Анрі Труайя «Еміль
Золя».
Фото розповідають про особисте
життя письменника: портрети його дружини Габріель Олександрини сусідять з портретами
його коханки – прачки Жанни Розеро, яка подарувала Емілю двох дітей.
Анрі Труайа пише, що азартний
та невгамовний фотограф Еміль Золя ніколи не втомлювався, фотографуючи свою
кохану за її повсякденними заняттями: на знімках вона вишиває, складає букети,
читає книгу, грає на мандоліні. Волосся у неї розпущене або прикрите капелюшком
з вуаллю, на шиї боа. Донька і син теж часто позують перед апаратом. Люблячий
татусь зібрав цілий альбом під назвою «Деніза і Жак. Справжня історія, робота
Еміля Золя» і замовив для нього розкішну обкладинку. Заради свого заняття
фотографією письменник влаштував у своєму домі та в домі Жанни майстерню. Він
із задоволенням друкував знімки. «Сьогодні вдень я випробовував з дітьми
об’єктив Моша, - повідомляє він Олександрині 13 жовтня 1901 року, - а ввечері
проявив свої шість знімків. Вони вийшли дуже вдалими. Мені здається, цей
об’єктив вищої якості, ніж мій, і світла більше. Деталі виходять м’якіше вимальованими».
Фотокартки Еміля Золя
передають атмосферу тодішньої епохи, її колорит, зовнішність, заняття людей,
Францію тих часів. Для XXI століття це дуже
цікава інформація, адже такі набутки допомагають уявити, нам, сучасним, цікаві
моменти XIX століття.
Немає коментарів:
Дописати коментар